НІКОЛИ НЕ ЗНАЛА

Як птаха у небі, літаю я в мріях,
в мріях про тебе, про тебе одну,
ти постать єдина у всіх моїх цілях,
та дорогу до серця я ніяк не знайду.

Ти серед квітів усіх трояндою стала,
серед хмар - ти стала дощем,
що кохав я тебе ти ніколи не знала,
від кохання дощу накрилась плащем.

Серед звірів усіх ти тигрицею стала,
в небі нічному як зірка блищиш,
що кохав я тебе ти ніколи не знала,
як голубка чарівна ти в небі летиш.

В океані ти прісною каплею стала,
серед риб, як русалка пливеш,
що кохав я тебе ти ніколи не знала,
і без мене сама ти чудово живеш!

Серед планет всіх ти сонечком стала,
грієш всіх ти повсюду й жзавжди,
що кохав я тебе ти ніколи не знала,
та без тебе живу як без води.

Серед лісу дубового березою стала,
вони всі великі, ти струнка як вона,
що кохав я тебе ти ніколи не знала,
та в моєму житті ти присутня одна.

Серед тусклих тіней ти світлою стала,
як свічки вогні твої очі блищать....
що кохав я тебе ти ніколи не знала,
і,напевно,тепер ти все будеш знать.

В пожежі жаркій ти іскрою стала,
як пожежа жарка твої щоки горять,
що кохав я тебе ти нарешті дізналась,
і ти знаєш тапер що я буду кохать.