Це так не приємно, коли зраджують близькі люди.

Це так не приємно, коли зраджують близькі люди.
І ніби світ вже не той: якийсь незвичний і недалекий.
Можливо із часом, я дещо про них забуду,
А згадуватимо з болем і сумом - це так нелегко.
Питатиму в себе: невже була справді причина?
Чому вона змусила нас ось так розпрощатись?
Я знаю, меня іще двері відчинять,
Але будуть й такі, в які і не слід стучатись.
Все буває, і навіть буває гірше.
Все мине, час минає - лікує рани.
Колишні друзі найкращі (ті,що були раніше)
Тепер - зважуються на нікчемні, нечесні обмани.
Та я все стерплю, в мене нині стійкий характер.
І піду собі далі - залишу вас там назавждИ.
Але до останньго буду в душі сподіватись,
Що хтось все одно мені скаже "Залишись,зачекай, не іди."