серденько

розмріяне серденько щастя бажало,
злетіло до сонця та променем впало.
нікого той промінь зігріти не встиг-
не зміг.
в дитинчиній усмішці промінь сховався,
в кохання загрався та в пастку попався,
і в дончиній пастці він сонцем горить,
блищить.
малесеньким сонечком крізь оченятка.
всміхається промінь-сміється малятко,
усміхнений ангел той світ стереже,
і вже
розмріяне серденько все зрозуміло,
як променем впало й дитинку зігріло,
як квіткою Божою щастя оте
цвіте.