Хто відповість?

Де ж ти поле? Де пшениця?
Де ж тії покоси?
Де ж поділось дівча мале,
Що ходило босе?

Бо то дитя сирота,
Пішло у долину,
Зігнулось під вітрами,
Як та бадилина.

Україно! Рідна ненько!
Що ж ти допустила?
Що доглянуть диття рідне,
У на снема сили?

Чи то люди обідніли?
Нема звідки взяти,
Чи держава перестала,
За нас піклувати?

Що ж сталося таке гірке,
На землі убогій?
Люди хмурі, посхилялись,
Дивляться під ноги.

Де ж поділись ті посмішки?
За працю подяки,
Топчуть землю, лиш покидьки,
Бомжі та пияки!