К произведению П.Мирного " Повія"

Пропащая!За що меня карати?
За те,що доля в меня ось така?
І кожен може в слід мені сказати:
"Вона гулящая,ії ти не чіпа"
Усе своє життя пила,кутила,
Закохувала в себе,опісля кида,
Крутила хлопцями я, як хотіла,
Але не знала самого життя.
І ніжилась у барських я покоях:
На подушках м'яких на білих простинях
Були хвилини в тім і щастя і горя,
А поплотиться довелось життям.
Була я пишна,гарна,чорноброва
зарди меня кидали дружин.
Для меня ж то була забава нова
І в омут я пускалась без причин...