Похилі верби над водою

Похилі верби над водою,
Як намальовані стоять.
Цвітуть ромашки під горою,
Тополі вистроїлись в ряд.

Усе тут рідне, все знайоме,
В минуле канули роки.
А в пам’яті, то ніби вчора,
Босоніж бігаємо ми.

Моє село, моя відрада,
До тебе в котре завітав.
Куди поділась наша хата?
Яку з дитинства пам’ятав.

Куди ж поділися лелеки?
Гніздо розлоге на стовпі.
Чому до тебе так далеко?
Знов добиратися мені.

Птахи у вирій розлетілись,
Гніздо розкидали вітри.
Старенька хата похилилась,
Життя покликало в світи.

Та я все рівно повертаю.
Додому серцем як завжди,
Молю я Господа й благаю.
Хай буде мир на цій землі.


3-04-2012 р. «Степок».
------------------------------