"Я б хотіла літати..."

Я б хотіла літати як птах сизокрилий
Поміж хмарами в небі ширяє.
Неосяжнії далі цар-птицю манили,
Та живе вона там лиш, де я є.

Наші долі крокують пліч-о-пліч. Жорстокі -
Ти бажаєш шугати по ниві,
Поринати в нестримні дніпрові потоки
І любити міста гомінливі,

Ну а я прагну в вись підніматись блакитну
І витати ген понад горами.
Привернути б фортуну мені непохитну,
Збагативши земними дарами,

Аби та наші долі подальші змінила,
Щоб змогла я у далі піднятись.
Щоб сильніші, ніж в беркута мала я крила
І не мусила більш примирятись

З тим, що замкнена в клітці людських трафаретів.
А тобі б я благала віддати
Мою ношу простих безталанних поетів
І нікчемнії їхні зарплати.

Але де ж ті могутні даровані крила?
Де твої в снах омріяні ріки?
Доля їх, нам на горе, бездушно закрила,
На скитання прирікши навіки.

Вікторія Матат