Ти і я

Зачинена кімната, тиша, ніч .
Ти і я, пліч — о пліч.
На душі так тепло, щось зігріває,
ти для мене все, та про це ніхто незнає.
По вікну стікають каплі дощу,
на столі по-трохи гасне свічка,
душею все до тебе я лечу,
мов та птичка.
Тремтіння пробирає до кіцівок ніг.
Краєчком вуха чую шум доріг.
Ти обіймаеш мене нестримно,
а я цілую тебе беззупинно.
Вразлива мелодія іноді ранить серце,
та наповнює спокоєм душу,
воно вибиває тисячу кілогерців,
і жити без тебе я вже не мушу.