Наталка

Як би знала ти, як мені самотньо, без тебе…
Як серце від болю і смутку болить.
І як на крилах любові, до тебе
Моя душа, неначе птах летить.
Як твоя посмішка чарівна –
Дарує сил, натхнення і жити бажання.
Вона – неначе річка дивна
Забирає із собою усі мої страждання.
І дарує те почуття,
Що – коханням люди звуть.
Ти додаєш яскравих кольорів у моє життя
Як ? – Цього мені не осягнуть і не збагнуть.