Зустрінь мене серед лиць

Зустрінь мене серед лиць,
Серед сотень загублених вулиць.
Зустрінь мене назавжди,
І більше не відпускай.
Обридла жорстокість столиць.
Як пізно ми схаменулись,
Що наша дорога - сюди,
І тут її, мабуть, край.

Обійми мене, всим теплом,
Своїм порохом,різким, шаленим.
Так,як мати свою дитину,
Що знайшлася пізно вночі.
І щасливим будь - це не сон,
Не фантазія в мозку у мене.
І вбери у віки цю днину,
Що про наше кохання кричить.

Ми підемо з тобою у світ,
Та стежки наші тереном вкрились.
Ми злетим у свою висоту,
Що чекала нас безліч днів.
Вже пройшло так багато літ,
З того часу, як ми любились.
А тепер ти кохаєш ту,
Кого так як мене не зумів.

Я пробачу, нехай ідуть
Собі нарізно наші дороги.
Нехай стелить палке каяття
Нам в роки неосяйну даль.
Та, прошу тебе, не забудь,
Якщо матимеш таку змогу,
Давнє наше з тобою життя,
І мою за тобою печаль...