Ніде...

Перлина серденька твого
Була закута у фортецю.
У жилах охолола кров
Та погляд став сухим і черствим.

Зсипався слізним янтарем
На тротуари гулко жовтень.
І дикий холод з кожним днем
Збирав осіннії щедроти.

Навіщо,роскажи,чому
Ти осторонь мене тримаєш.
Штовхаєш дух мій у пітьму,
На гіркій самоті лишаєш.

Миттєво листя опаде
На шлях,де разом йшли з тобою.
Ніде не чутно вже,ніде
Слова,що сповненні любов'ю.

17.10.2013