"Золоті"

Щось переплуталось у світі,
І цінності уже не ті.
Ми з вами чисті, поки діти
Дорослі ж стали – "золоті".

Ти йдеш, обвісившись ціпами,
І в модних лахах – дорогих,
То не прикраси, то кайдани
Зніми цей мотлох, бо це гріх.

Гріх думати, що ти у цьому
Став краще інших – перший сорт!
Це виглядає по дурному,
Ти розцяцькований як торт.

Тебе я зняти не примушу
Оту примарну красоту,
Та краще чисту носи душу
А не прикрасу золоту!

Бо, коли станеш ти тьмяніти
І покидатимеш цей світ
Ніяке золото на світі
Не зніме з тебе отой гніт.

Що ти не добрими ділами
Захоплений був коли жив,
А золотими ланцюгами
Собі стежки у світ стелив.

То ж не обмотуйся ціпами,
І не жадай прикрас земних,
То не прикраси, то кайдани
Зніми цей мотлох,б о це гріх.