Малі села.

Малі села.

Стоїть криниця при дорозі,
Забута Богом і людьми.
Село тулилось тут за рогом,
З часів козацької війни.

В селі привітно жили люди,
Діди, батьки і їх сини,
Та укрупнили більші села,
Малі зів’яли назавжди.

Нема села, а з ним коріння,
Лишились в сиротах сади.
Хатки самотні розвалились,
Садиби вкрили бур’яни.

Лише криниця при дорозі,
Що постаріла без води.
Та журавель, що за городом,
Нагадують про ті часи.

Життя повернеться у села,
Криниця буде як завжди.
Сади зустрінуть новоселів,
І заспівають солов’ї.

18- 05- 2012 р.