Мовчи

Мовчиш? Мовчи…
Твої думки я чую.
Вони зігріються у мене на плечі.
На ньому, може, навіть заночують.
Кричиш? Кричи...
Твій крик же не долине,
Не подолає відстань, далечінь.
Він тихо спуститься лиш пухом тополиним
І ляже мовчки і безшумно на вікні.
Не спиш? Не спи...
Так будеш довше поряд
Думками, криком, подихом сумним.
Немає тут ні радості, ні горя.
Лиш відблиск сонця багряново-золотий.
Твої думки у мене на плечі
Шепочуть німо всі твої секрети .
До тебе вже долинули мої?
Вже подолали порожнечі верстви?
Мовчиш?... Мовчи…