Зашкварчало

Зашкварчало весни дощами,
Серця гупали під плащами,
Йшли кудись за останнім боргом,
Багажі скинуть ниць верблюжі…
…В хмарах круки снують байдужі,
"Змій" пручається під "Георгом",
Попіл – днищем, вітер – горищем,
Перехожі на тіні схожі..

Прілі істини по кишенях,
Шершні сушені в головах,
По стерні, по ріллі, по пустелях,
По запльованих білих стелях,
На захудлих, старих волах…

…Одне – другому дме в потилицю,
На серпа та молота милицю
Опираючи, спотикаючи,
В жиром мащену Стальну щелепу
З перехрестя доріг втікаючи…

Зашкварчало весни дощами…
Гомін площами вітряними,
Де вожді кам’яними мощами
Все пророчать відвічне : «Жди…»…
Вже готові, веди, вівчарю…
…кіновар’ю по чорній іржі…