Наречена примарного завтра...

Наречена примарного завтра…
Пошматована, лапана мапа…
Кров на житі під неба стелею,
Оси з косами, сказ пустелею,
Кріпосний метастаз кусючий,
Все по колу… Було не раз…
Пам'ять змащує клей образ,
Серце жалять жалю скрижалі,
Знов багряні, старі вуалі,
Сажа чорна по полотну…

…Блазня змучене : «Розіпну…»…
Перекручені топорища,
Знов свинцеве вітрище свище
По зів’ялому полинУ…

…Наречена примарного завтра…
Тінь сусідства – велич дрімуча,
Злісно рушила крихку стріху,
Скоро ниць і заб’є падуча…
…Наречена примарного завтра,-
Ряси ватяні тягнуть в пащу,
Не кляни, обійди пропащу,
Правовірну, вікнопрорубну
Захлинеться «триумфом марта»
Бо ковтнула отраву згубну…

…Наречена примарного завтра…
Чорно-жовтоблакить червону
Знов гнуть ниць та сують ікону
Намальовану навмання…
…Буде хліб, де була стерня,
Буде синь, де товклася вата,
МолодеЕць, що на прийми свата
В мул загоне свого коня…
…По швам лусне покоса хата,
Розгризеться свята «родня»
Окунувшись в любові крові…

…Де полова – там буть полові,
Де був цвіт – там і будуть квіти…
…Крига скресне, воскресне правда,
Знов ударить сердець литавра
Міфів злих холодець прогріти…