Не нарікаю... (ua)

Не нарікаю ні на кого.
Немає слів, одна журба.
Буремна випала дорога,
Чи я таку просив у бога?
Не вимолив… Але хіба
Моя земля, полита потом
І кров’ю пращурів святих,
Не варта ласки і турботи
І тих, що ЗА, і тих, що ПРОТИ,
І тих, що думають за них…
Слова… Слова… Як передати
Той щем, що серце розрива
У напівкровка? Чуєш, брате,
У нас одна єдина мати
Сплюндрована, але жива.
Вона крізь дим і крізь обстріли,
Де грішний точиться двобій
Благає слізно: "Cину милий,
Нехай тебе обійдуть стріли
І ти нікого не убий…"

Все далі й далі від порога
Бреду босоніж по стерні
Глухий від стогону людського,
Забутий правдою та богом.
І дуже боляче мені…