Не спокушай...

Не спокушай, розбий люстЕра «правди»…
Вуаль від поглядів нехай сховає знов,
Хрестами чорними схрестились алебарди
При виході з оман світобудов…

Гризуть за горло знаючі напевно
З якої хащі правити в яку…
І знов зіпріє в вогких скринях зЕрно
…Чи то в муку та пил на вітряку…

Не спокушай єдиним та незмінним,
Коріння й ті повзуть, мов павуки…
Сміттям у ніг колись словам безцінним…
Коли тримати стане не з руки…

Коли візьмЕш за твердь спокусу міфу,
Що як гадаєш неба синь підпер,
Тобі й надалі як тому Сизифу
Штовхати вгору камінь, як тепер…