Омана

З лихою хіттю в погляді , на крилах…
По паралелі, вітром розірвати
Чужі вітрила…Лють індукувати
В здавалось мертвих закуттях душі…
…Чи є вона?... Бо рими та вірші-
Лиш тіні тінь… Туман хитросплетінь,
Омана, доза тОго токсикозу
Що дозволяє викрити буття…
…Життя… Апафіоз анабіозу…
Чи навпаки, симфонія гримуча…
Жага, що в’яже в ланцюги чиїсь слова…
…Полова…Блискавка яскрава…Сон-трава…
…Жага жалюча...Промилок вуаль...
Хитросплеінням бита пектораль...
...М’яка,крихка,розплавлена,текуча...
...Живуча, тЯгнуча до сЕбе вертикаль…