Воля душі

Я научуся жить без тебе,
Без жодних мук і без жалю.
Забуду попрікання всі від тебе,
В своє життя із головою потону.

Так легко дихать і летіти,
Розкинуть руки й розлетітись
На тисячі шматочків "Я",
Щоб не піймала знов мене рука твоя.

Мені здавалось я любила,
Та лиш тепер я зрозуміла,
Що то полон душі моїй,
А не політ думок і мрій.

Ти все показував у тому світлі,
Яке манило лиш тебе,
Зображував життя яскравим і привітним.
Та все це не моє,ні,не моє.

Я розірвала у душі усі умовні пута,
Тепер я знову,як колись,розкута.
Я п'ю ковтками насолоду із життя.
Я повернулася - тепер це знову "Я".