Порожньо

Зимно. Звіряють ходу метрономи,
Пісня скрипучих зубчатих коліс,
Знов твердолобі рахують біноми
Скарбом пакуючи пащі валіз.

Струни натягнуті, руни прочитані,
Башти розхитані, кров та смола,
Кожного кожен тримає на відстані,
Дно вишкрібає колюча мітла.

Порожньо. Дно без медової втоми.
Жодного теплого погляду. Лід.
Гострими лезами з прірви ікони
Дивиться пращурів змучений дід.