В тім морі

Мені б піти та в світ за очі -
Чи може в день чи серед ночі.
Бо білий світ мені не милий -
Яб покохався вже з могилой.

Чим перед Богом завинився?
Навіщо я на світ зьявився?
То хай би я,булоб не горе -
Та в світі тільки горя море.

В тім морі плачучи пливуть -
Оті що ненька породила.
Слёзами те дитя обмила.
Від сліз вода солона жуть.

А десь пани,що нами правлять -
Життя простого люду славлять.
Та батогом жаліють всіх -
Бо з рук не випустять живих.

На муки мати породила,
Щоб ця дитина слёзи лила.
Там мучилась усе життя,
Та і пішла десь в небуття.