Раптова зустрiч мимобiжних лiнiй...

Раптова зустріч мимобіжних ліній,
Лірична мить життєвого пасьянсу,
Вогнями вабить, прагне резонансу,
І вже тече зігрітий серця іній,
І жалить погляд, і нутро пече…

Стежки губилися в кадильному тумані,
Ковтали погляди бліді вінки зірок,
Плив місяць – змилок в смоляному океані,
Сплітались тіні на холодному екрані,
З клепсидри чАсу кволо тік сухий пісок…

Неначе хтось для втіхи звів руками
Ляльок на хрестовинах та нитках,
Вартують янголи з чортами по кутках,
Скриплять вітри надії вітряками,
І гусне мед на впійманих вустах…