Нащадки неба

Руда вода під сонцем ліхтаря,
Скляна слюда безлюдних, темних вікон,
Чужий, зухвалий погляд лялькаря
На борсання в крові котрих за ліком
Нащадків слова, неба і землі…

Не треба рим. Сховайте мозолІ.
Отар спіралі, темна прірва скелі,
Чужі, байдужі, нічиї пустелі
Занесених, не пройдених доріг.
За колом коло… Знову на поріг…

Холодна школа вишколу зі зла…
Зламавши ржаві кайдани булої віри,
Зшиваючи докупи темні діри,
Нема для кого... та все пнуться з шкіри,
І дивляться в порожні дзеркала…