Зерня

Плететься між люстерами калюж тіл кволий вуж.
Хронометру пружина скрипить синхронно з рухами потоку…
Дві сотні кроків. Вичурно. Іконно.
Колючій абразив пустого ока зливається з машинним шумом міста.
Завіса неба. Кинута стерня еклектики принесеного цвіту.
Амеба сонця веснянОго дня. Як до магніту
З граніту мертвого пробилося зерня…