Бранка ночi

Тіні й світла танок край розбитих дзеркал,
Мерехтить електричний серпанок...
Метрономи звіряючи кроки
Резонують із ритмом сердець…
…Сходу Сонця кривавий рубець...
Приміряє вінець наостанок
Бранка ночі підводячи очі
До чужого, холодного неба…

Хмар важких одинокі амеби
Вже нектаром змочили боки,
Слів лінивих та зайвих не треба,
Треті півні, голодні вовки
Душ пустих сепаровано в душ…
В новий сон, по озерам калюж…