In Stahlgewittern

Облизані вітрами темні вирви,
Цупкі, торішні, сохлі бур’яни,
Сердець загрублих і знімілих чирви,
Туга луна останньої струни…

…Перун жахає ніч, ламає стріли,
Могили вікові тремтять від зла,
Сталеві крила знов зашелестіли
І чорна кров по жилам потекла…

...Смола і скло – рілля й далеке небо,
Розплющена між жорнами зоря,
Порожніх молитов гірке плацебо,
Лахміття сторінок календаря…

…Облизані вітрами чорні вирви,
Отари в тісняві до них, я на магніт,
Дні кліпають, тріщать інтерактиви,
Гуркочуть хвилі , давлять на граніт…

…Згорає все, життя біжать по колу,
Розбиті стіни, кинутий вівтар,
Останні дзвони травлять колискову
І п’є вівчар з потравою відвар…