перЕгин

перЕгин лінії життя, злиття тремтячих фаз в єдину,
Сухе зерно нести до млину звіряючи серцебиття…
Кружляє слова падолист, намиста сліз на струнах ліри,
Іржею з’їдені шарніри, вітрів свинцевих пересвист…

Екстремум вигину дуги, строкаті райдуги похмілля,
Просушене потравне зілля, міцні закляклі ланцюги…
Напруга в стогнучих дротах, крил видраних загрублі шрами,
Німа, закрита паща брами, в гар димовища чорний птах…

Перетин мимобіжних рей, кришталь в крові, холодне Сонце,
Пусті анфаси незнайомців, сміття минулих лотерей…
Звіряючи серцебиття нести сухе зерно до млину,
Сплітати гілки фаз в єдину, спаливши жаль і каяття…