Важка луна

Важку луну під куполом тіснило.
На шестерні небес мастило слів
Лили жерці і сипали в горнило
Сухе сміття давно відквітлих снів…

Холодна, розчаклована пустеля,
Клоновані, зомбовані ляльки,
Землі чужа, нав’язана оселя,
Далеких зорі жалять, як голки…

Шляхи по колу, рвуть корзини бІлки,
Червоні нИтки крові на білкИ,
Вузлами вектори й годинні стрілки,
В пожухлі дні кислотні барвники…