В пiч ночi

Строкаті колОри, засохлий метелик на голці,
Бліді акварелі свободи в віконній слюді…
Лещата природи, сичать молитви пустомолці
І в квіті зів’ялім ховають до неба сліди…

Ховається в хмари амеба холодного сонця,
Скуйовджений травень транслює листОпадні сни,
Рельєфи думок покриває окислений стронцій,
Уламки зірок і бінари : воскресни/засни…

Кров ллє по бокалах пророчачий ігрища вечір,
Надламані щогли і стяги протяті нектаром,
Раптово стикаються рими, обличчя і речі,
Піч ночі лякає шиплячим і стогнучим жаром…

Метелик зірвався, розбивши скляні перепони,
Мастити червоним смолу і ламати свічки,
Подалі від пут, ланцюгів і жертовної втоми
Ковтати зрадливих очей терті медом гачки…