star stairs

1_
Чоло вкриває зоряна засмага,
Здіймають білі крила срібний пил,
Кипить, шипить, шкварчить нейронна брага,
По сходам, не торкаючись перил
в магнітну пастку чорного провалля,
У задзеркалля тонучих світів,
Три кроки до чіпких лещат нагваля,
І лущать кригу снів хвости китів…

2_
Тенета волі, перли в кислій манні,
Хрести вагань край спалених мостів,
Бліді лілеї в білому тумані,
Сніги німих, незайманих листів…
Слова – полова, пульс відлитим дзвоном,
В зіницях – сонце, попіл на вуста,
Протятий простір крижаним озоном…
Вже смокче душу неба пустота…

3_
Падіння до підніжжя піраміди,
Сліди затерті, погляду граніт,
Кусючі рими, музи – живоїди
Шепочуть знов про спалений зеніт…
…Останні титри, на дротах ворони,
Ляльки на нИтках, іграшки бажань,
За колом коло, колючкИ корони
І божий регіт серед хвиль ридань…