Hydrargyrum

Голів насіння в жирну землю,
Козирні карти на розпал,
Навали хвилі лущать греблю,
Ґвалт веселкового борделю,
Сакральний, вигнивший запал…

Скриплять сухі шарніри міфів,
Регочуть мертві лялькарі,
Гора чекає на сизифів,
Серед шарад бетонних рифів
Світанки плещуться в крові…

Рій знову липне в цифри клеї,
Змій скручений кусає хвіст,
Товчуть молитви фарисеї,
Ліниво блимають дисплеї
Пророки хлищуть теплий віск…

Холодний попіл заповітів,
Магніт хреста, оскал покуть,
Нещадне сонце палить квіти,
В тій метушні душі сивіти
І сліз чужих ковтати ртуть.