Хвороблива...

Я дівчина, і я не буду мовчати..
Про те, що можна словом сказати..
Я добра і завжди всім допоможу..
Але не про це, я вірш свій пишу.
Я хочу згадати спогади милі..
Вони у думках і вони особливі..
Та я хвороблива,про це я пишу..
І ручка мов шепче "допоможу"..
У сні своїм мрію, про дім я великий,
Природу та світ, у якому живу..
Та кіт чорноокий і хитрий, і дикий..
Ламає чудову цю казку мою.....
Батьки кожен день огортають коханням..
Й душа оживає, мов квітка ясна,
І келих наповнила свій я бажанням ..
Щоб правила зірка шляхетна й ясна!