deus susurros

Злякана тиша, вітер медовий
В’ялого маку колише ганчір’я,
Лащиться, треться, скавчить надвечір’я,
Чеше об серце гріх кручений ріг_

_Крок за поріг, очі в схованки темні,
Безліч доріг під перЕливом зір,
БрАнець хаОсу тікає по стЕрні
Тіл абразивом точити свій зір_

_Лінію долі звивати клубками,
Плутати ролі, мЕжі затЕрти,
Жар необачних згрібати руками,
Душі квітучі іклами дерти_

_Як по міфічній воді Галілеї
Чорна лілея між жухлої ряски,
Порвані маски, розвінчані феї
В лОскітнім шепоті божої ласки…