В жертовному горнилi

І ти – не ти, і дзеркало – граніт,
Померкле тло, іти по лезу спрага,
Шпарина світла тягне, як магніт,
В проваллі стелі - неба кисла брага_

_Очей веселки / тліючий вогонь,
Хрустить від спуду час на коромИслі,
Зі снів глибин, струсивши сніг зі скронь,
Слова масні, розхристані, завислі_

_Голодний сміх. То рветься в волю хіть.
І мить на мить, як жирні жорна/хвилі,
Твій чорний янгол поряд, він мовчить,
Згориш дотла в жертовному горнилі_

_Мітла світанку / променів танок.
Клубок зі спогадів/дзвінок/наступне коло,
За ґанок, в світ ляльОк і крашанОк,
Топити в гамірному морі тіні соло.