Попiл тих криниць

По лезу гострому ножа,
Чуже сумління ріже струни,
Заклякле коліща чавунне,
Де сіль сльозИ / руда іржа,
Не поверталось на осі_

_В хаосі сивому, в росі,
Стежею з гіпсу в космос ночі,
Ключі до шпари неохоче
Перебираючи, єси
Вузлом в клубку чужих доріг_

_До знаку знак, чекай зачину
Останньої, німої гри,
На вибір : вмерзни чи згори,
Дивись на сонця копійчину
І віри звіру ниць молись_

_Здіймати попіл тих криниць,
Холодним днем, між стін утопій,
Ягням закланним прірви окіл
Між розграбованих скарбниць
До хрестовини на спочин.