Iз порожнини

Крізь сміх і сльози, повз обози, зри
В тісному місті на чужій планеті,
Хитаються порожні терези,
Дзьобаті тіні, жерстяні кларнети_
_Повз павутиння колій, келій міль,
Хмільні рептилії, згорілі манекени,
Чи марив про нагваль Єзекіїль…
Отрутою сочаться цикламени_
_Ні імені, ні віри, ні мети,
Байдужий наймит в зашкварі машини,
Рахуй комети і ламай гвинти,
Чави прокислий мед із порожнини_
_Вперед, зриваючи блідий, тендітний цвіт,
Звіріючи, звиваючись змією,
Крізь сльози, сміх і криги моноліт,
Благай мерця, молитвою тією
будь ситий, воду в ситі, камінь ввись,
Ділись на сотні пазлів, лізь у грати,
Кодуй системні звіти і хрестись,
Благаючи, щоб якнайдовше грати…