Темна

Її зробили жінкою інкуби..
Пекучі губи, серце крижане,
І кожного у ранок геть жене,
І йде сама в важкий туман, в нікуди,
Що згинуло, те вже не оживе...

Невже надалі, місяця медалі,
Холодні ночі, розіп'Яті дні,
І сліз прокислі ріки з-під вуалі,
І вниз по днів тотожніх вертикалі,
І з тінню гра на білому рядні...