Порожнина

Забута тінь торкається до серця
І спогадів голки калічать сни,
Холодні дні під супровід інерцій
Транслюють мляві вхідчини весни...

Не відчиняй її надхненню брами,
Най стогне від здичалої жаги,
Блукає мертвими і сірими містами
Та крижані руйнує береги...

Не буде жалити розпечене проміння,
Не буде закипати кисла кров,
Не буде падати рим холосте насіння
Між зайвих теорем світобудов...

Едем пустий, змій мертвий, карти биті,
Ти і вона розбіглися навік,
Блідим світилом на кривій орбіті
Звіряй порожній, календарний лік...