A passo di gambero

Ніч збирає рими наче чорний цвіт,
За її дверима неба шатром під
Блідолиці музи п’ють з поетів сік
І звертають шлюзи у зворотній бік_

Вибір без вагання, - одиниця/нуль,
Зайві сподівання – спиці між ходуль,
По копицям слово, олово в золі,
Лущену полову вітер по ріллі_

_ На забій без суду, глеки без води,
Чутно регіт юди : люди, не туди...
Кораблі застряглі, стяги на шмаття,
Награні звитяги гри в чужі життя_

Жалять очі німби в храмах на крові,
Цифрової дримби плач у голові,
Прірва літ позаду, далі – холод стін,
Чвари феодалів і машинний сплін…