La Chute

Залиш того, хто дивиться з дзеркал,
Ні імені, ні спогадів, ні ролі,
Здичалу музу відпусти на волю,
Зійди з кривих, затертих вже лекал...

Біжи юрби, що злиже гострі ребра,
Купайся в океані забуття,
Най кольори міняє карми зебра,
І губляться в пустелі почуття...

Холодний камінь на чужій дорозі,
Захований в глибоку, темну тінь,
Ні скинути, ні обійти не взмозі
Такі як ти, що йдуть лиш до падінь...