Жорна

Сльоза дощу, щури думок,
Клубок бажань, отрута спліну,
У хащі часу лізь, пророк,
Пий рими синтетичну слину...

Ти ласий до колючих слів,
Хімічних хвиль, німої ліри,
Загнавши муз у темний хлів,
Зломивши чорне жало віри...

Скрижалі мертві та пусті,
Сухе зерно, холодні горна,
Рядки сповзають холості
У льодяні господні жорна...