Окуті труйними димами...

Окуті труйними димами,
Міста без затишних адрес,
Десь там крилатий привид щез,
Що блазнем повзав поміж нами,
В'язав в вузли незграбно долі,
І в рукавах ховав тузи...

Ллє дощ. Строкаті парасолі,
Бажань завмерлі терези,
Засохлі чирви, вікна голі,
Вглиб темних товщ, де мед із солі,
Зривати цвіт і грати ролі
Зі смаком прісної сльози...

Снують в снігах химери босі,
Б'є птах у слюдяне вікно,
І падають, як доміно,
Дні, що чужі відтоді й досі,
І музи чахнуть безголосі,
І снів тріщить німе кіно...