Teorema

Впала ртуть, повзуть ліниво дати,
Наскрізь, через посмішки щербаті,
Погляди скляні, як на іконі,
Йдеш по міста сонного долоні…

Як машина, вимкнена з мережі,
Вітер душу смокче з-під одежі,
Аркуш чистий, око, наче лезо,
Тінь глибока, хитра і твереза…

Ні натхнення. Ні шляху. Ні бога.
Логіки холодна перемога.
Механічні рими, мертві схеми,
Прісний доказ злої теореми…