Симбiоз

Папуга й ворон. Симбіоз якийсь доволі недолугий.
Грудневий авітаміноз, і темно мало не о другій…
Награвшись порізно в кути, куняти дзьобом в павутинні,
Лічити мантри зозулині і грати в вірус німоти…

Він п’є нічну смолу як чай і медитує на сузір’я,
Вона у затишку окрай скубе своє строкате пір’я,
Чуже, одне на двох гніздо, раптово сплетені орбіти,
І чи було щось в світі ДО, чи в змозі ще хоч хто злетіти…

Папуга й ворон. Симбіоз із надбаним імунітетом.
Ніяких вже метаморфоз, дірки в поділених бюджетах,
Він щось воркоче на гаджет, вона тороче слово в слово
І в закільцьований сюжет вповзає мряка світанкова…