Semper virens

Тримають вітру ґвалт щербаті стіни,
Нектар кадильний сохне в зморшках шпар,
Луною молитовною руїни
Вібрують під їдким наваром хмар…

Безлисті свідки розпаду ламають
Як руки в траурі свої сухі гілки,
Все бачили вони, всю правду знають,
І те скриплять, мов мають язики…

Розбитий дзвін свій голос соковитий
Вже не проллє аби злякати ніч,
Він мертву тишу неба буде пити
Під плин порожніх і чужих сторіч…