alienum

Найближчі три доби – апофеоз зими,
Сичать вітри, тріщать по швам мережі,
Зникають в сніжнім варі сірі вежі,
Вкривають мапу білі килими…

На нескінченність виправився нуль,
Десь в теплих яслах вже не плаче бог,
Його приспав ледь чутний монолог
Порожніх резонуючих півкуль…

Його тотожні сни про щось чуже,
І марами він вже в системі Веги,
Там його сенсів альфи і омеги,
Що їх від люду вкотре збереже…