Чого?

Чого від мене хочеш, доле?
Щоб пташкою летіла в небо?
Чи впала, розстелилась полем?
Не розумію, що ще треба?

Щоб я пливла безкрайнім морем?
Не стачить сили на багато.
Щоб дерлась на високі гори?
Хопала зорі? Це занадто.

Нема покою дні і ночі.
Чи іспитів іще замало?
Чого від мене, доле, хочеш?
Щоб я тебе нагодувала?

Ти прагнеш подвигів від мене?
Та я ж всього проста людина…
Будь ласка, зжалься, доле-нене,
Зглянись, бо я ж твоя дитина.