Сосюра

Завжди із часом крокував у ногу,
Активну участь у подіях брав,
Радів і святкував він перемогу
Досягнень, вершень та великих справ.

Країни долю знав як особисту,
На плечі взяв собі важкий тягар,
Був розумом і серцем світлий, чистий
Боєць, «поет труда і комунар».

Народові служив та Батьківщині
Він реаліст і лірик водночас,
Його всі твори і тоді, і нині –
Письменний скарб і приклад для всіх нас.

Як вояки, постали на папері,
Усі його думки і почуття,
До серця кожного відкрив він двері,
Цій спадщині не буде забуття.

Як крапля свіжості, ковток вологи,
Як найсучасна з зброй його слова,
Всіх, хто крізь терни йде до перемоги.
Веде завжди ця лірика жива.

В своїм багатім творчім розмаїтті
Він прославляв героїв, трударів.
І кращі дарував натхнення миті
Донеччині, свій рідний край любив.

В скарбницю нашу він намистом з часом
Свої всі творчі перли нанизав
В ряд з Лесею і Кобзарем -Тарасом,
Він велетнем літератури став.