Ніч

Я тікаю знову у ніч
Тут так темно проте так спокійно
Я розчиняюсь у ній, ще два кроки у глиб і мене вже буде не видно
Тільки тут, серед чорної гами
Я себе почуваю комфортно
Тут не страшно бути самою собою
Тут тебе ніхто не побачить
Тут тебе не осудять, не зрадять
Тут я можу вже не боятись
Тут не страшно бути слабкою
І розплакатись, що є духу
Ти одна тут і тобі так добре
Хоч я й не люблю самотність
Та поки не вийшло, ще сонце
Ще час є побути собою
Побути без фальші та масок
Та не боятись нічого
Не бути дорослою й сильною
Яка все на світі може
Ще час є побути дитиною
Ранимою та слабкою
Не тягнути на собі весь буденний тягар
А вільно розправити руки
І бігти кудись так далеко у даль
Та радіти від того, як спокійно та добре
І я щодня розчиняюсь в цій темноті,
Хоч з дитинства боюсь, коли темно
Та у ночі все що лякає, це лиш темрява
Вдень я ж усього боюся